Зелений тариф

В англійській мові застосовують такий термін як «feed-in tariff», що означає механізм перетворення інвестицій у технології відновлювальної енергії. Практика такого механізму отримала право на існування в далекому 1978 році в США.

Енергетична криза, забруднення атмосфери зумовила створення закону щодо енергозбереження та розвиток національних енергетичних ресурсів- сонячної та вітрової. Така практика набула неабиякої популярності в європейських країнах, серед фундаторів – Німеччина в 1990 році.

«Зелений тариф» в Україні набув чинності в 2008 році з прийняттям  Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення «зеленого тарифу» . Даний законопроєкт передбачає обов’язкове придбання постачальниками електроенергії від наступних джерел:

• Малі гідроелектростанції (потужність до 10 МВт);
• Вітрові електростанції;
• Сонячні електростанції;
• Електростанції, що використовують біомасу як паливо.